Багато людей, які оформлюються іпотеку, не можуть упоратися зі своїми борговими зобов’язаннями. При цьому вони часто змушені шукати нові джерела доходу. І одним із них є здавання іпотечної квартири в оренду. Але як правильно здійснити угоду? Чи дасть свій дозвіл банк і чи взагалі потрібно питати кредитора? Багато позичальників далеко не завжди знають відповіді на зазначені вище питання.
Якщо уважно почитати закон «Про іпотеку», то з нього можна отримати, що клієнти банків мають повне право здавати закладене майно в оренду, але лише при виконанні низки умов. Зокрема термін оренди не повинен перевищувати період кредитування. Крім цього, передавати майно в оренду можна лише для використання за призначенням. Наприклад, якщо нерухомість призначена для житла, його необхідно здавати тільки для цих цілей, але ніяк не для ведення бізнесу або офісу.
Є й ще одне важливе «але», про яке багато хто чомусь забуває. Здавати в оренду іпотечне житло можна без згоди банку, але лише у разі, коли відповідний пункт є у договорі. За фактом багато кредитно-фінансових установ допускають оренду тільки з їх письмової згоди і ніяк інакше.
З іншого боку, є закон, згідно з яким позичальник після оформлення всіх документів стає власником житла. При цьому цей факт підтверджуватиме свідоцтво про реєстрацію прав власності. Але є й застереження, згідно з яким нерухомість передається фінансовій установі у заставу. Цілком природно, що кредитор має повне право вести контроль за станом майна, а також знати, хто фактично проживає в іпотечному житлі. При цьому господар квартири має повне право реєструвати в іпотечній нерухомості своїх членів сім’ї. Єдина умова полягає в тому, що банк повинен знати про цей намір із письмової заяви позичальника.
Якщо ж працівниками банку було виявлено факт незаконного вселення людей чи здачі нерухомості в оренду, то позичальника буде оштрафовано. При цьому розмір штрафу зазвичай зазначається в іпотечному договорі. Ще один варіант розвитку подій при порушенні договору – дострокове погашення позики та розірвання іпотеки. Але найчастіше банки не йдуть на такі серйозні кроки – їм важливіша відповідальність клієнта та виплата останнім штрафів, а також залишок заборгованості. Більше того, банк рідко перевіряє іпотечні квартири, адже для цього потрібні додаткові ресурси.
Як би там не було, фінансові установи не вітають таких підприємницьких кроків клієнтів. По суті, позичальник при здачі квартири в оренду переслідує підприємницькі цілі, а це означає, що розмір страховки та ставка мають бути вищими. Це пов’язано з підвищеними ризиками, які мають місце під час здачі квартири орендарям.
Але санкції банку – це не єдине «покарання», яке може чекати на позичальника у разі виявлення факту здачі в оренду іпотечного житла. Відповідно до чинного законодавства, є ще такий пункт, як відповідальність перед податковою інспекцією. Усі доходи обов’язково мають декларуватися. Більше того, з них необхідно сплачувати прибутковий податок (13%). Найчастіше ця вимога закону не виконується, але тут уже позичальник бере на себе відповідальність.
За фактом багато залежить від фінансової установи, яка видає кредит. Отже, позичальник має дуже уважно вивчати кредитну угоду на факт дозволу здачі квартири в оренду. При цьому є низка банків, яким все одно хто живе у квартирі. Для них головне, щоб позичальник своєчасно здійснював платежі за кредитом.
Таким чином, для багатьох людей іпотечне житло – це чудовий прибутковий актив. У цьому рівень доходів в позичальника зростає, а внески залишаються фіксованими. Тож рахуйте і вирішуйте самі.